Роман Насіров: Наша мета - прозора та ефективна взаємодія з бізнесом Практичні питання податкового адміністрування та проведення податкової реформи розглядалися під час чергової зустрічі Голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова з представниками Американської Торгівельної Палати в Україні.
Під час зустрічі обговорювалися питання відшкодування ПДВ, механізми ліквідації заборгованості переплат з податку на прибуток, трансфертного ціноутворення, а також обліку та застосування аграрних розписок. Крім того, учасники заходу обговорили головні аспекти законопроекту про введення електронних акцизних марок для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який готує ДФС на базі відповідної концепції, прийнятої Урядом.
Роман Насіров наголосив, що ДФС зацікавлена в оперативному вирішенні питань, з якими звертається до фіскальних органів бізнес.
«ДФС виступає за прозору, ефективну взаємодію з бізнесом та прагне створити умови, що сприятимуть поліпшенню бізнес-клімату в країні. Ми зацікавлені у забезпеченні скоординованого формату комунікацій з бізнесом та пошуку оптимальних шляхів вирішення проблемних питань, які виникають під час взаємодії підприємців з органами ДФС», - зазначив Роман Насіров.
«Всі зміни та реформи, які сьогодні відбуваються в службі, спрямовані головним чином на створення оптимальних умов для платників податків та стимулювання розвитку бізнесу», – додав очільник відомства.
Перекрито найбільший канал постачання товарів бойовикам із щомісячним обігом близько 200 млн. грн.
В Донецькій області в районі проведення АТО співробітники податкової міліції спільно із Центром спецоперацій СБУ та Збройними силами України провели безпрецедентну спецоперацію, в результаті якої було перекрито найбільший канал постачання бойовикам продуктів харчування, медпрепаратів, паливно-мастильних матеріалів та товарів народного споживання.
Слідчі дії проходили в містах Бахмут, Краматорськ, Слов’янськ та в селищі Новолуганське, яке знаходиться в «сірій зоні».
Під час прес-конференції, яка відбулася 8 вересня 2016 року в м. Бахмут, перший заступник начальника ГУ ДФС у
м. Києві Ігор Скороход повідомив, що складність даної операції полягала в необхідності її проведення в «сірій зоні», в безпосередній близькості до блок-поста бойовиків, де активно працюють диверсійно-розвідувальні груп противника, тому час і місце її проведення тримались в секреті.
За його словами, в селище Новолуганське, населення якого складає дещо більше 3,1 тисячі чоловік, тільки впродовж липня - серпня проїхало більше 2,5 тисяч вантажних автомобілів з товарами. Таким чином, щомісячно в селище поставлялося близько чотирьох тисяч тонн продуктів на суму близько 200 мільйонів гривень. Це свідчить про те, що кожен житель селища нібито споживає 1,3 тонни продуктів харчування щомісяця.
«90% товаропотоку, який нібито поставляли в Новолуганське, відразу перевозили на тимчасово окуповану територію, де розподіляли по складах бойовиків, а також продавали в магазинах", - сказав Скороход.
Він також підкреслив, що усі підприємці, які займалися постачанням товарів на непідконтрольну Україні територію, перебували на спрощеній системі оподаткування. Проте, як показала перевірка, усі вони перевищили максимально допустимі обсяги обігу товарів.
Участь у спецоперації взяли більше 100 співробітників податкової міліції, Центру спецоперацій СБУ і військовослужбовців ЗСУ.
Було проведено 20 обшуків, а також 50 оглядів транспортних засобів і перевалочних баз, в результаті яких було виявлено і вилучено первинну документацію, чорнову документацію, готівку, а також товари, які планували доставити на тимчасово окуповані території.
"Підсумком цієї спецоперації, спланованої Державною фіскальною службою, стало перекриття найбільшого каналу постачань товарів на тимчасово непідконтрольну Україні територію", - резюмував Ігор Скороход.
Олексій Василенко: Уніфікація законодавства та мотивація працівників ДФС – складові боротьби з корупцією
Ефективна боротьба з корупційними проявами в органах фіскальної служби не можлива без мотивації праці її працівників та уніфікації податкового та митного законодавства. Про це заявив директор департаменту організації митного контролю ДФС Олексій Василенко під час засідання круглого столу з представниками проекту «Twinning» за участі керівництва ДФС, представників НАБУ, Генеральної прокуратури, експертів з Литви, Німеччини та США.
За його словами, недоброчесні посадові особи державної служби та окремий сегмент бізнесу маєють можливість працювати не дотримуючись діючого законодавства. Здійснювати такі порушення дозволяють деякі норми законодавства, які мають двозначне тлумачення. Внаслідок цього бюджет країни зазнає значних збитків від начебто «законної» діяльності таких платників. Саме тому одним із першочергових завдань на сьогодні є уніфікація законодавства.
«І фіскальна служба, і представники бізнесу неодноразово порушували питання щодо «сірого» імпорту. Тобто коли товар ввозиться на територію України напівлегально. Внаслідок цього збитки завдаються як бюджету державі, так і доброчесним підприємствам, виробникам», – підкреслив Олексій Василенко.
Посадовець відзначив, що ДФС підготовлено законопроект, в якому враховано пропозиції бізнесу, у тому числі представників Американської Торгівельної Палати та Європейської бізнес асоціації, щодо чіткого визначення норм та умов переміщення товарів.
«У своєму законопроекті ми запропонували внесення змін до частини 2 статті 347 Митного кодексу України, а саме: «Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, була відсутня в Україні більше, ніж 48 годин, та в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 7 діб…», – розповів Олексій Василенко.
Крім того, за його словами, для виключення корупційної складової під час розподілу декларацій при оформленні товарів запроваджено електронну чергу. Уникненню корупційних ризиків сприятиме і вже запроваджена на митницях з серпня автоматизована система «Єдине вікно» та мобільні групи, які розпочали свою роботу з 5 серпня.
Водночас, вважає посадовець, для ефективної роботи у напрямі протидії корупції необхідна дієва співпраця всіх контролюючих органів. Саме над налагодженням ефективного інформаційного обміну фіскальна служба працює спільно зі своїми колегами з інших державних структур.
«Але й важливим і актуальним, у тому числі для підняття іміджу державної служби та боротьби з корупційними проявами, є питання підвищення заробітної плати державним службовцям. Людина, яка працює на Державу повинна отримувати гідну заробітну платню», – зазначив Олексій Василенко.
Роман Насіров: ДФС активізувала діяльність щодо протидії корупції в митній сфері
«Антикорупційна діяльність завжди була одним із найважливіших пріоритетів у роботі ДФС, але нині ми суттєво активізували програму мінімізації корупційних ризиків у митній сфері. Тому зустріч в рамках проекту «Twinning» як ніколи актуальна та вчасна», – про це зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час круглого столу з представниками проекту «Twinning».
На зустрічі були присутні в. о. заступника Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан, представники Департаменту організації митного контролю ДФС, Головного управління внутрішньої безпеки ДФС, представники НАБУ, Генеральної прокуратури, іноземні колеги з Литви, Німеччини та США.
Роман Насіров відзначив, що для фіскальної служби України важливий досвід європейських, зокрема литовських колег, у запобіганні корупційних ризиків, який був набутий ними за останні 20 років.
«У рамках цього етапу проекту ми маємо на меті обговорити та прийти до рекомендацій, які будуть носити як стратегічний і тактичний характер, так і містити пропозиції, які можна реалізувати вже сьогодні», - зазначив Роман Насіров.
Під час заходу сторони обговорили проблеми виявлення загроз і ризиків корупції в ДФС, а також можливі рішення для зменшення її рівня.
Під час обговорення головним чинниками, які визначають рівень корупції в України, були визнані соціально-економічні фактори, зокрема, рівень заробітної платити.
Нагадаємо, проект Twinning «Підтримка Державної фіскальної служби України у розвитку елементів інтегрованого управління кордонами у митній сфер» - це дворічний проект за участі України з однієї сторони та консорціуму європейських партнерів у складі Німеччини, Польщі та Литви з іншої. Головним виконавцем визначено Державну фіскальну службу України. Метою проекту є сприяння Державній фіскальної службі України в питаннях більш ефективного контролю в митній сфері та поліпшення системи боротьби з корупцією.
На Дніпропетровщині ліквідовано центр мінімізації митних платежів з обігом 200 млн. грн.
Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.212 КК України, припинено діяльність центру мінімізації митних платежів.
Встановлено, що група осіб, використовуючи підприємства, які входять до транзитно-конвертаційних груп, з метою ухилення від сплати податків і митних платежів, підроблювали документи, необхідні для митного оформлення товарів (інвойси, технічна документація). Окрім того, вказані особи здійснювали ввезення з Китаю та Індії товару для сільгосптехніки, будівельних інструментів та побутової хімії в митному режимі „імпорт” за ціною, значно нижчою від ринкової.
Обсяг товарних операцій за 2014-2016 роки склав близько 200 млн. гривень.
За результатами проведених обшуків вилучено комп’ютерну техніку, печатки, мобільний телефон, документацію, побутову хімію в асортименті, будівельні інструменти та товари для сільгосптехніки загальною орієнтовною вартістю понад 8 млн. гривень.
На 1,2 млн. гривень на розрахункових рахунках підприємств, які входять до складу центру мінімізації митних платежів, накладено арешт.
Тривають слідчі дії.
Роман Насіров: Податкове законодавство не повинно містити норм з неоднозначним тлумаченням
Норми податкового законодавства та зміни, які потребують внесення у законодавчі акти, стали основними темами спілкування Голови ДФС Романа Насірова та представників Європейської Бізнес Асоціації.
Під час зустрічі, яка відбулася в ДФС, представники бізнесу наголошували на необхідності внесення відповідних змін в норми Податкового кодексу, які містять двозначне тлумачення. Це, на думку, бізнесу, сприятиме встановленню рівних умов роботи для всіх учасників ринку тієї чи іншої галузі економіки.
Зауваження та пропозиції бізнесу в ДФС були схвально прийняті. Так, зокрема, Голова ДФС Роман Насіров закликав учасників зустрічі до активної спільної роботи в робочих групах щодо напрацювання пропозицій до законодавства.
«Податкове законодавство – неідеальне і потребує змін. Це питання є одним з актуальних на сьогодні. Законодавство має бути таким, щоб його однозначно розуміли усі, – це позиція фіскальної служби. Саме тому ми повинні спільно працювати над його удосконаленням, адже лише у такій співпраці можна досягти компромісу і виписати норми так, щоб вони задовольняли і державу, і бізнес», – наголосив Роман Насіров.
Учасники зустрічі також обговорили напрями боротьби з нелегальним виробництвом спирту та алкогольних напоїв. Так, зокрема, ДФС розроблено пропозиції щодо внесення змін до податкового законодавства у зв’язку з ухваленням концепції створення автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів «Електронна акцизна марка». Зазначена система стане ефективним механізмом протидії реалізації фальсифікованої підакцизної продукції та посилить контроль за сплатою акцизного податку.
Крім того, розглядалися питання щодо стану відшкодування податку на додану вартість, функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, переваги застосування системи «Єдине вікно», яке з серпня функціонує на українських митницях тощо.
«Фантом» затримав 250 тис. російських рублів, які призначалися для передачі в Луганську область
На КПВВ «Зайцево» співробітниками спецпідрозділу «Фантом» здійснено огляд автомобіля Мерседес Бенц, який рухався в напрямку тимчасово окупованих територій.
В транспортному засобі, окрім водія, уродженця Полтавської області, знаходилася 36-річна жінка, уродженка м. Алчевськ Луганської області.
Під час ретельного огляду в задньому ряді сидінь автомобіля знайдено схованку, в якій знаходились 250 тис. російських рублів.
Встановлено, що 38-річний чоловік перевозив вказані грошові кошти з м. Харків до м. Алчевськ Луганської області.
Матеріали за вказаною подією передано співробітникам Бахмутського відділу Поліції ГУ НП у Донецькій області для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.258-5 КК Ураїни: «Фінансування тероризму».
У ДФС провели інструктаж для представників мобільних груп
Фахівці фіскальної служби провели семінар для представників мобільних груп, які працюватимуть на митницях для посилення боротьби з контрабандою та корупцією.
Понад 60 осіб з фіскальної служби, Національної поліції та Державної прикордонної служби ознайомилися з особливостями проведення митного оформлення товарів, порядком взаємодії служб під час виконання завдань. Учасники також розглянули правила співпраці з підпорядкованими службам регіональними підрозділами та місцевими органами влади.
Крім того, обговорювалися питання щодо виявлення кримінальних злочинів, пов’язаних з порушеннями митного законодавства, правил фіксації правопорушення, запобігання незаконному переміщенню товарів тощо.
Нагадаємо, що ДФС запустила мобільні групи 5 вересня. Їх основними завданнями є попередження та виявлення фактів порушення митного законодавства, узагальнення, обробка та аналіз оперативної й аналітичної інформації щодо можливих фактів порушення митного законодавства, боротьба з корупцією тощо.
«Фантом» затримав 10 млн. російських рублів та 100 тис. доларів США, які везли до непідконтрольних територій
Співробітниками спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» на КПВВ «Зайцево» здійснено огляд автомобіля Шевроле Лачетті, який рухався до тимчасово не підконтрольних територій в напрямку м. Горлівка.
Під час огляду транспортного засобу встановлено, що автомобіль обладнано газовим устаткуванням, а в якості палива використовується газ. При цьому паливний бак бензином заправлений не був.
В порожньому паливному баку виявлено схованку, в якій під побутовими предметами знаходились грошові кошти - 10 млн. російських рублів та 100 тис. доларів США.
Встановлено, що 52-річний водій віз готівку із м. Северодонецьк до м. Луганськ.
Матеріали щодо даної події передано співробітникам Бахмутського відділу поліції ГУ НП у Донецькій області для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.258-5 КК Ураїни «Фінансування тероризму»
На Дніпропетровщині під час обшуків комерційного підприємства вилучено майже 600 тис. грн.
Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області розслідується кримінальне провадження, зареєстроване за ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами одного з комерційних підприємств області.
В ході розслідування на підставі ухвал суду проведено 7 обшуків в приватному домоволодінні фігуранта провадження, офісних та складських приміщеннях даного комерційного підприємства, які використовувались для злочинної діяльності.
За результатами проведених заходів вилучено 599 тис. гривень та 505 доларів США готівкою, комп’ютерну техніку, печатки, документацію та описано і залишено на відповідальне зберігання побутову хімію в асортименті (фарби, порошки для прання, гелі для миття посуду та ін.).
Слідчі дії тривають.
«Фантом» затримав навантажувач та автозапчастини загальною вартістю майже 72 тис. грн.
Співробітники спецпідрозділу «Фантом» у складі зведеної міжвідомчої мобільної групи в районі населеного пункту Верхньоторецьке зупинили автомобіль Камаз 5410 під керуванням 55-річного громадянина України.
Під час огляду в автомобілі виявили навантажувач та запчастини до вантажних автомобілів на загальною вартістю 71,7 тис. грн.. Встановлено, що водій намагався перемістити вказаний вантаж до тимчасово непідконтрольних територій України.
За даним фактом складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 204-3 КУпАП.
С початку поточного року на Дніпропетровщині зібрано
34,6 млрд. грн. податкових і митних платежів та 8,6 млрд. грн. єдиного внеску
На протязі січня - серпня 2016 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 34 млрд. 583,3 млн. грн.
Так, до державного бюджету впродовж восьми місяців поточного року спрямовано 24 млрд. 175,7 млн. грн., в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС – 10 млрд. 433,2 млн. грн.
До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками сплачено 10 млрд. 407,5 млн. грн. Це на 2 млрд. 597,4 млн. грн. (або на 33,3%) більше фактичних надходжень січня - серпня 2015 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку 2016 року зібрано 8 млрд. 580,3 млн. грн.
Новий електронний сервіс розмитнення вантажів за принципом
«єдиного вікна» набирає оберти на Дніпропетровщині
З першого серпня на Україні запрацював новий сервіс розмитнення вантажів, що перетинають кордон України. В дію вступив принцип «єдиного вікна», за яким суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності отримали можливість розпочати процедуру отримання дозвільних документів ще під час руху вантажу від кордонів України до митного посту.
«Після перетину кордону вантаж упродовж десяти діб повинен прибути до посту розмитнення. І за цей час митний брокер має можливість надати в електронному вигляді документи до служб, які відповідають за радіологічну, екологічну, санітарно-епідеміологічну безпеку вантажу. До моменту прибуття вантажу кожна зі служб або надає дозвіл на розмитнення товару, або надає підстави для його огляду і експертизи» - прокоментував заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба про новий сервіс.
Загалом, вся процедура розмитнення за принципом «єдиного вікна» не вимагає присутності митного брокера, або власника вантажу. Всі дозволи отримуються шляхом проставлянням відміток в електронній декларації. І, якщо у митників, або у контролюючих органів є підстави для огляду вантажу - це відбувається в присутності його власника на митному посту.
За словами начальника відділу організації контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача: «Фактично, робота митників зводиться до узгодження часу на огляд вантажу між державними органами і власниками. В той же час, не має необхідності перевіряти помітки на товарно-транспортних документах, що супроводжують вантаж. Достатньо орієнтуватися на електронну базу даних».
Можна відмітити, що перші два розмитнення в Україні за принципом «Єдиного вікна» пройшли саме у Дніпропетровській області. Cуб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають можливість розмитнювати вантажі і за звичною для себе схемою.
«Працювати за новими стандартами повинні звикнути і суб’єкти зовнішньо економічної діяльності, і представники державних контролюючих органів. Але ми впевнені, що найближчим часом більшість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності оцінять переваги електронного оформлення дозвільних документів і принцип «єдиного вікна»» - додав Ігор Диба.
Щодо здійснення валютного контролю за імпортними операціями без увезення товару на територію України
Дніпродзержинська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними операціями та відповідальність за порушення законодавчо встановлених строків таких розрахунків визначено Законом України від 23 вересня 1994 року N185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон N185).
Відповідно до ст. 2 Закону N185 строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року N1392 (далі - Порядок).
Строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) відповідно до п. 2 Порядку не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Згідно з п. 3 Порядку та п. 3.6 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N136, імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною та знімається банком з контролю за наявності однієї з таких умов:
- зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;
- подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.
Порушення резидентами законодавчо встановлених строків розрахунків тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 4 Закону N185.
(Лист ДФС України від 19.08.2016 р. N 18026/6/99-99-15-02-02-15).
Щодо відображення в податковому обліку операцій з інвестиційною нерухомістю
Дніпродзержинська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 "Інвестиційна нерухомість" (далі - П(С)БО 32), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2007 р. N779, інвестиційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.
Інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому від її використання економічні вигоди у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, та її первісна вартість може бути достовірно визначена (п. 8 П(С)БО 32).
Придбана (створена) інвестиційна нерухомість зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю (п. 9 П(С)БО 32).
На дату балансу інвестиційна нерухомість обліковується за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити, або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 р. N817.
Якщо обрано оцінку інвестиційної нерухомості за первісною вартістю, то об’єкт інвестиційної нерухомості підлягатиме амортизації за одним із методів, наведених у п. 28 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N92.
Згідно з п. 18 П(С)БО 32 інвестиційна нерухомість, що обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації, з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, переоцінці не підлягає.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.
Різниці по операціях з інвестиційною нерухомістю, яка оцінюється за справедливою вартістю, формуються відповідно до положень п. 141.2 ст. 141 Кодексу.
На суму уцінки інвестиційної нерухомості, яка оцінюється за справедливою вартістю, відображеною у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів, збільшується фінансовий результат до оподаткування (пп. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).
Таким чином, якщо підприємство обирає оцінку інвестиційної нерухомості за первісною вартістю, то об’єкт інвестиційної нерухомості підлягатиме амортизації згідно з П(С)БО 7, та у цьому разі платник податку коригує фінансовий результат до оподаткування на різниці, які формуються відповідно до положень ст. 138 Кодексу, в тому числі нараховану амортизацію.
Якщо підприємство обирає оцінку інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю, то об’єкт інвестиційної нерухомості не підлягатиме амортизації згідно з П(С)БО 7, у цьому разі платник податку не коригує фінансовий результат до оподаткування на різниці, які формуються відповідно до положень ст. 138 Кодексу, в тому числі нараховану амортизацію.
У випадку продажу основних засобів (у тому числі інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за первісною вартістю), які використовуються у господарській діяльності, та підлягають амортизації у податковому обліку, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.
Враховуючи, що амортизація основних засобів (у тому числі інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за первісною вартістю), які не використовувались у господарській діяльності, для цілей оподаткування не нараховувалась, то залишкова вартість цих активів у випадку їх продажу дорівнюватиме їх первісній вартості.
У разі продажу цих активів фінансовий результат до оподаткування збільшується (згідно з п. 138.1 ст. 138 Кодексу) на суму залишкової вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком, та зменшується (згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу) на суму первісної вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком.
У разі здійснення операцій з продажу інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінансового результату до оподаткування згідно норм п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу не здійснюється. Результат від продажу таких активів визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку, та відображається у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.
(Лист ДФС України від 15.08.2016 р. N 17633/6/99-99-15-02-02-15)
Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує.
Згідно п. 296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1000000 грн. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1000000 грн.) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до п.292.1 ст.292 Кодексу включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.
Щодо коригування фінансового результату на суму нарахованих відсотків за позиками від пов’язаних осіб – нерезидентів
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.
Згідно з п. 140.1 ст. 140 Кодексу під борговими зобов’язаннями для цілей цього пункту слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення. Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (п. 140.2 ст. 140 Кодексу). Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.
Згідно з п. 140.3 ст. 140 Кодексу проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 процентів до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу.
У разі, якщо на початок та кінець звітного податкового періоду підприємство не мало боргових зобов’язань, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами протягом звітного періоду, коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу за відсотками на користь пов’язаних осіб - нерезидентів не здійснюється. Фінансовий результат до оподаткування відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу підлягає коригуванню у разі нарахування у бухгалтерському обліку платником податку процентів за будь-якими борговими зобов’язаннями (кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення), що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами, у тому числі за кредитом, використаним платником для надання поворотної фінансової третім особам.
(Лист ДФС України від 11.08.2016 р. N 17496/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69523.html)
Щодо здійснення валютного контролю за імпортними операціями, які здійснюються на умовах відстрочення поставки
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними операціями та відповідальність за порушення законодавчо встановлених строків таких розрахунків визначено Законом України від 23 вересня 1994 року N185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі – Закон N185).
Відповідно до ст. 2 Закону N185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
На сьогодні постановою Правління Національного банку України від 07.06.2016 р. N342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" встановлено 90-денний строк розрахунків за експортними, імпортними операціями.
При цьому відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 N136, у разі імпорту товару з увезенням його на територію України банк знімає з контролю таку операцію резидента після отримання інформації про цю операцію в реєстрі митних декларацій (далі - МД) (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції використовується МД.
Порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 Закону N185 або встановлених Національним банком України відповідно до ст. ст. 1 і 2 Закону N185, тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 4 Закону N 185.
(Лист ДФС України від 19.08.2016 р. N 18026/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69521.html ).
Щодо оформлення операцій з приймання-передачі товару
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Зовнішньоекономічні договори, на підставі яких резиденти України здійснюють зовнішньоекономічну діяльність та проводять розрахунки з нерезидентами за експорт або імпорт товарів, мають відповідати вимогам законодавства України, зокрема, Закону України від 16 квітня 1991 року N959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність". Згідно з п. 1.8 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. N201, однією з обов’язкових умов договору є умова приймання-здавання товару (робіт, послуг), де визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів.
Відповідно до ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" (далі - Закон N 996) основою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні містити визначені цим Законом обов’язкові реквізити, зокрема, дату і місце складання первинного документа.
Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону N996).
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за N168/704.
(Лист ДФС України від 19.08.2016 р. N 18026/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69521.html)
Результати викриття кримінальних правопорушень у митній сфері
Днями, в медіа-центрі ДНЕПР-ПОСТ відбулася прес-конференція на тему: «Результати викриття кримінальних правопорушень в митній сфері».
У прес-конференції взяв участь - заступник начальника відділу оперативного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Євген Раньковський.
Євген Раньковський зазначив: «Хочу зупинитися на основних завданнях відділу розкриття кримінальних правопорушень в митній сфері оперативного управління, які є організацією проведення заходів, спрямованих на виявлення і недопущення фактів ухилення від сплати податків, зборів, митних платежів, виявлення каналів незаконного переміщення товарів, а також інших правопорушень суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
У поточному році по цьому напряму відкрито 6 кримінальних впроваджень відносно суб'єктів господарської діяльності, імпортерів. У тому числі, 5 по ч.3 ст.212 УК – «Ухилення від сплати податків» і 1 - по ч.1 ст.205 «Фіктивне підприємництво». Загальна сума заподіяного збитку склала близько 10 мільйонів гривень. З метою забезпечення відшкодування збитку накладений арешт на товарно-матеріальні цінності у розмірі 19,6 мільйонів гривень. В ході проведення слідчих дій вилучені 3 печатки нерезидента, які використовувалися суб'єктами ЗЕД в протиправній діяльності.
Основна схема, яка використовувалася цими суб'єктами ЗЕД, - це схема пов'язана із заниженням вартості товару при ввезенні, і у свою чергу це ухилення від сплати податку на додану вартість.
На території України, у тому числі на території Дніпропетровської області, проводиться операція «Рубіж 2016», яка введена в дію з метою попередження, виявлення і припинення правопорушень в митній сфері, виявлення кримінальних правопорушень, встановлення механізму і схем порушення фізичними особами, попередження і виявлення каналів незаконного переміщення товарів. Нами налагоджена взаємодія з Дніпропетровською митницею ДФС. В ході цієї взаємодії співробітниками податкової міліції спрямовані 10 орієнтувань в митницю про можливі факти порушення суб'єктами ЗЕД. Митницею ці орієнтування розглянуті, складено 4 протоколи про порушення митних правил на суму 2,9 мільйони гривень. Вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму 2,4 мільйона гривень. Прийнято рішення про збільшення митної вартості на суму 1,8 мільйонів гривень.
На початку серпня поточного року у рамках відкритого кримінального виробництва було встановлено підприємство іншого регіону, яке мало намір здійснити митне оформлення на одному з постів Київської міської митниці - вантажу з освітлювальним устаткуванням на суму в еквіваленті 42,9 тисяч доларів США.
В ході проведення огляду вантажу був виявлений товар однієї з торгових марок, злочинної групи, що належить учасникам, яка діяла на території Дніпропетровської області і застосовувала схему залучення ряду підприємств. Ці особи для здійснення своєї незаконної діяльності зареєстрували 2 підприємства, які діяли на території Дніпропетровщини через роздрібні і оптові ринки, підконтрольний магазин і інші регіони України. З метою ухилення від сплати податків ці операції по реалізації і придбанню учасники цієї злочинної групи не відображали у бухгалтерському і податковому обліку. У рамках кримінального виробництва у цій справі було проведено 5 обшуків, в ході яких були виявлені і вилучені товарно-матеріальні цінності на суму близько 15,5 мільйонів гривень. Проводяться подальші слідчі дії».
Про затвердження форми та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 29 липня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 N 544 "Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво" (далі - Розрахунок та Порядок), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 р. за N923/29053 (далі - наказ N544).
Із прийняттям наказу N 544 втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 25.06.2013 р. N 610 "Про затвердження форм та Порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.07.2013 р. за N 1205/23737 (далі - наказ N 610).
Державною фіскальною службою України листом від 02.09.2016 № 29468/7/99-99-15-02-01-17 «Про затвердження форми та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі – лист ДФСУ №29468) надані роз’яснення щодо подання Розрахунку за новою формою.
У листі ДФСУ №29468 зазначено, що розробка нової форми Розрахунку та Порядку його складання обумовлена змінами в законодавстві, запровадженими Законами України від 28 грудня 2014 року N71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", від 24 грудня 2015 року N909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році".
Було зауважено, що пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачено, що якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи зазначене, починаючи з декларування за 3 квартали 2016 року, подання Розрахунку здійснюється за формою та в порядку, затвердженими наказом N544.
Порядок складання Розрахунку розроблено відповідно до положень підпунктів 141.4.3, 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу та застосовується постійними представництвами, визначення яких наведено у підпункті 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу і які є платниками податку на прибуток (далі - платники податку) відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
Підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 розділу III Кодексу передбачено, що платниками податку на прибуток є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
Порядком визначено складання розрахунків двох видів:
- Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі окремого балансу фінансово-господарської діяльності ;
- Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
На відміну від форм розрахунків, затверджених наказом N610, у розрахунках змінено рядки: "розрахунок авансового внеску з податку на прибуток", "виправлення помилок", до розрахунків додано новий додаток ВД "Відомості про доходи (прибутки), звільнені від оподаткування на підставі міжнародного договору України".
Крім цього, під час складання розрахунків передбачено заповнення додатків:
- додаток ВП "Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку";
- додаток ПН "Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України".
Щодо особливостей перебування в Реєстрі неприбуткових організацій
у перехідний період до 1 січня 2017 року
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.07.2016 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова).
Постанова прийнята на виконання вимог Закону України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» відповідно до підпункту 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та визначає дії контролюючих органів та неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації) у перехідний період, з метою встановлення відповідності установчих документів неприбуткових організацій вимогам Кодексу для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), затвердженого Постановою.
ДФС України листом від 25.08.2016 №28602/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440» (далі – лист ДФСУ №28602) надані роз’яснення з питання належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій.
У листі ДФСУ №28602 зазначено, що ДФС протягом двох місяців з дня набрання чинності Постанови забезпечує надіслання до неприбуткових організацій, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Закону N 652, письмових запитів про надання у місячний строк з дня їх отримання відповіді щодо:
• відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та завірених нею копій установчих документів організації;
• завірених житлово-будівельними кооперативами копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.
Такі запити не надсилаються неприбутковим організаціям, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року N755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон N 755), та відповідають вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.
Крім того, не вимагається від неприбуткових організацій надання копій тих установчих документів, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону N755.
При цьому, види установчих документів визначено Законом N755, а саме: установчий документ юридичної особи - це установчий акт, статут, програма політичної партії, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо (п. 17 ст. 1 розділу 1 Закону N755).
Відповідно до пункту 34 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Закону N652, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.
У разі якщо неприбуткова організація діє на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону, така неприбуткова організація може повідомити контролюючий орган щодо її належності до структури відповідної організації вищого рівня та подати копії документів, що підтверджують таку належність (підпорядкованість).
Слід зазначити, що Постановою не передбачено обов'язку надання реєстраційної заяви за формою N1-РН неприбутковими організаціями, які внесені до Реєстру на день набрання чинності Закону N652.
Водночас відповідно до розділу III Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 р. N37 (далі - Положення N37), у разі внесення змін (доповнень) до реєстраційної заяви та перереєстрації неприбуткової організації така неприбуткова установа або організація була зобов'язана в 10-денний строк після їх виникнення подати до контролюючого органу документи з указаними змінами (доповненнями) та додаткову реєстраційну заяву з позначкою "зміни" або "доповнення".
Таким чином, якщо неприбуткова установа або організація не подавала до контролюючого органу заяву з позначкою "зміни" або "доповнення" у разі здійснення відповідних змін, рекомендуємо такій неприбутковій організації подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою N 1-РН, що наведена у додатку 1 до затвердженого Постановою Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - Порядок), а також завірені копії документів відповідно до пункту 6 Порядку.
При цьому повідомляємо, що згідно з наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 N431 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2013 р. N37", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 р. за N962/29092 (наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування), з 05.08.2016 р. втратило чинність Положення N37.
Установчі документи неприбуткових організацій, які оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону N755, розглядаються контролюючим органом на відповідність вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та у разі їх відповідності таким вимогам включаються контролюючим органом до нового Реєстру відповідно до пункту 34 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, з присвоєнням кодів ознак неприбутковості, визначених пунктом 4 Порядку.
За результатами перевірки установчих документів неприбуткової організації та підтвердження відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, для включення до нового Реєстру контролюючим органом приймається рішення про присвоєння підприємству, установі, організації ознаки неприбутковості (проставляється відповідна позначка у рішенні, форма якого визначена у додатку 2 до Порядку).
Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Кодексу платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених, зокрема, пунктом 133.4 статті 134 Кодексу.
Враховуючи зазначене, до нового Реєстру підлягатимуть включенню неприбуткові організації, що відповідають вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та мають статус юридичної особи.
Щодо приведення установчих документів неприбуткових організацій
у відповідність до вимог Податкового кодексу України
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.07.2016 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова).
З метою включення до нового Реєстру та встановлення відповідності установчих документів неприбуткових організацій вимогам Кодексу, неприбуткові організацій, які повідомлені про встановлення невідповідності установчих документів вимогам Кодексу та житлово-будівельні кооперативи - про відсутність завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, зобов'язані:
• привести до 1 січня 2017 року свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу;
• подати до 1 січня 2017 року контролюючому органу копії установчих документів, а для житлово-будівельних кооперативів - завірені ними копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.
Неприбуткова організація, установчі документи якої оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону N 755, замість копій установчих документів може подати до контролюючого органу відповідь щодо приведення установчих документів у відповідність до вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.
З 1 вересня громадяни можуть отримувати відомості про доходи он – лайн
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державною фіскальною службою запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».
Цей сервіс дає можливість у режимі он-лайн здійснити отримання фізичними особами відомостей про свої доходи. Вказаний сервіс особливо буде в нагоді державним службовцям під час подання ними декларацій, у тому числі в системі електронного декларування.
Для отримання відомостей про свої доходи необхідно лише мати електронний цифровий підпис та сформувати запит за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС», яке розміщене на офіційному веб-порталі ДФС України («Головна сторінка» – «Фізичним особам» – «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми ви плачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді»).
Вказаний сервіс запрацював у штатному режимі з 1 вересня 2016 року. Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.
Щодо віднесення професійних спілок до неприбуткових організацій
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає встановленим цим підпунктом вимогам.
Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 134 Кодексу і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, профспілкові організації (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначено Законом України від 15 вересня 1999 року №1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі – Закон №1045).
Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки та ведуть свою діяльність на підставі статуту.
Джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання визначаються в їх статутних документах (ст.ст. 14 та 15 Закону №1045).
Отже, профспілкова організація, яка відповідає вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, має право в статусі неприбуткової організації використовувати власні доходи (прибутки) виключно на фінансування видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
(Лист ДФС України від 02.09.2016 № 19029/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69593.html)
Щодо оподаткування вартості турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для членів профспілки та членів їх сімей без придбання путівок
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п. 1.4 п. 161
підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Враховуючи викладене, вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для членів профспілки та членів їх сімей без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, доходи у вигляді додаткового блага відображаються під ознакою доходу «126».
(Лист ДФС України від 02.09.2016 № 19029/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69593.html)
Щодо оподаткування інвестиційного прибутку фізичної особи
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичних осіб – резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються пасивні доходи (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, інвестиційний прибуток (п.п.167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу) .
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 Кодексу.
Згідно із п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Для цілей п. 170.2 ст. 170 Кодексу термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (п.п. «а» п.п. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).
Підпунктом 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу передбачено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Згідно з п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначенимиу п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу). Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у п. 170.2 ст. 170 Кодексу.
При застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів (п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).
Також, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
(Лист ДФС України від 31.08.2016 № 18890/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69592.html)
Щодо оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу строку, є особа, що видала таку суму, зокрема, на відрядження – у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з цим підпунктом.
Разом з тим, п. 164.5 ст. 164 Кодексу передбачено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Водночас, відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються кошти, отримані ним на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
Не включаються до оподатковуваного доходу платника витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (п.п. «а» 170.9.1 п. 170.9 Кодексу).
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим підпунктом.
Крім того, будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Отже, сума добових, отримана платником податку на відрядження і розрахована згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника. У разі якщо сума добових перевищує суму, розраховану згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу, то сума перевищення вважається сумою надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відряжнення і оподатковується на підставі п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу із застосуванням коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу, та у порядку, встановленому п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
(Лист ДФС України від 30.08.2016 № 15006/5/99-99-13-02-03-16 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69590.html)
Щодо оподаткування доходів фізичних осіб – нерезидентів з джерелом їх походження в Україні
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено п. 170.10 ст. 170 Кодексу, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, які нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).
Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу).
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
При цьому доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено ст. 165 Кодексу.
Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
(Лист ДФС України від 25.08.2016 № 18439/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69537.html)
Щодо оподаткування військовим збором суми заборгованості фізичної особи, списаної після закінчення терміну позовної давності?
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV Кодексу, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV Кодексу (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Кодексу).
Згідно з п. 163.1 ст. 163 розд. ІV Кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Підпунктом 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу передбачено, якщо згідно з нормами розділу IV Кодексу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Отже, фізична особа, у разі отримання доходу у вигляді суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 111.06 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до пп. «а», «ж» пп.165.1.1 п. 165.1 ст.165 розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема: сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом членам сімей військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які загинули (безвісно пропали) або померли під час виконання службових обов’язків; а також сума грошової компенсації, що виплачується військовослужбовцям за належне їм для отримання жиле приміщення.
Крім того, згідно із пп.165.1.10 п. 165.1 ст.165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою.
Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян (п.168.5 ст.168 Кодексу).
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 111.06 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Про бюджетне відшкодування податку на додану вартість
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), регламентовано ст. 200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 201 ст. 200 Кодексу).
З 1 лютого 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Кодексу, Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі -Закон № 909-VIII) до порядку бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема якими скасовано норму з автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (виключено п. 200.18 ст. 200 Кодексу) та запроваджено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до реєстру і для всіх без виключення платників відшкодування за наслідками тридцятиденної камеральної перевірки.
Згідно з чинним законодавством підставою для бюджетного відшкодування ПДВ є заява платника про повернення суми податку, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальником таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, яка відображається у податковій декларації з ПДВ, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 КЗ ст. 200 1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
При цьому зазначаємо, що відповідно до п. 200.10. ст. 200 Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 Кодексу - за результатами документальної перевірки, що проводиться відповідно до Кодексу.
Контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу (пункт 200.12 стаття 200 Кодексу).
Наказ Державної податкової служби України від 19.06.2012 № 522, яким затверджено Регламент опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, застосовується з урахуванням вимог Кодексу.
Висновки формуються та подаються до органів державного казначейства за місцем реєстрації платника податку відповідно до Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03.02.2011 № 68/23 (далі - спільний наказ № 68/23).
23.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.07.2016 №606 «Про затвердження форм документів, що використовуються у процесі відшкодування сум податку на додану вартість» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.08.2016 за № 1069/29199, далі - наказ №606).
Наказ №606 розроблений у зв'язку зі змінами до порядку бюджетного відшкодування ПДВ, внесеними до Кодексу Законом № 909-VIII, зокрема щодо запровадження бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Відповідно до законодавчих змін наказом №606 затверджено оновлені форми висновку про суми бюджетного відшкодування ПДВ, на підставі яких органами Державної казначейської служби України проводиться повернення таких сум з державного бюджету платнику.
Разом з тим порядок взаємодії органів державної влади під час відшкодування ПДВ визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 та спільним наказом № 68/23, положення яких спрямовані на:
встановлення чіткого механізму взаємодії територіальних органів ДФС та органів державного казначейства;
недопущення неправомірного відшкодування ПДВ;
ведення належного обліку відшкодованих сум ПДВ.
До уваги платників податку на додану вартість!
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 № 503 "Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, а саме затверджено Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість.
Подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016).
Змінами до наказу № 21 у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість з таблиці 1 виключені рядки "300000000000" та "500000000000" та з таблиці 2 – рядок "усього за основною ставкою та ставкою 7 %" (пункт 1 Змін до наказу № 21).
Викладено у новій редакції примітку "*" додатка 9 (Д9) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 2 Змін до наказу № 21), а саме:
"* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника – звітний податковий період".
У додатку 10 (Д10) до податкової декларації з податку на додану вартість у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру "таблиці 1" змінено на слово та цифру "таблиці 2", а у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру "таблиці 1" змінено словом та цифрою "таблиці 3" (пункт 3 Змін до наказу № 21).
Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 4 Змін до наказу № 21).
З урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість.
Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.
При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.
З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від'ємного значення ПДВ.
Щодо створення поштових скриньок
Дніпродзержинська ОДПІ повідомляє, що в мережі Internet за адресою: dp.dpi403.zvern@sfs.gov.ua та dp.dpi403.public@sfs.gov.ua оформлені електронні поштові скриньки для звернень громадян та запитів на публічну інформацію. Для листування з питань розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації Дніпродзержинська ОДПІ просить використовувати скриньки з вказаними адресами.
За 8 місяців 2016 року платники перерахували до Державного бюджету України
561,2 мільйонів гривень
Дніпродзержинською ОДПІ у січні – серпні поточного року забезпечено надходження до Державного бюджету України 561,2 мільйонів гривень за рахунок: податку на додану вартість – 246,5 млн.грн., податку на доходи фізичних осіб (25 %) – 176,7 млн.грн., платежів за користування надрами – 57,5 млн.грн., військового збору – 54,9 млн.грн., збору за спеціальне використання водних ресурсів – 10,7 млн.грн., плати за користування надрами для видобування природного газу – 8,9 млн.грн., та інших надходжень.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 512,2 мільйонів гривень.
За 8 місяців 2016 року від фізичних осіб надійшло 750 тис. грн. податку на нерухоме майно
Протягом звітного періоду Дніпродзержинською ОДПІ сформовано 4245 податкових повідомлень-рішень податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на загальну суму 1538,0 тис.грн. по фізичних особах, які є власниками об’єктів нерухомого майна та платниками податку. Станом на 01.09.2016 до бюджету надійшло 750,0 тис.грн. податку.
Дніпродзержинська ОДПІ нагадує, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є одним із податків, які формують місцеві бюджети та наголошує на необхідності своєчасної сплати (протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення).
Крім того, податкова продовжує проведення звірок по об’єктам нерухомого майна та запрошує громадян звернутися до ЦОП (вікна 14 – 20) з необхідними документами.
У разі несплати або несвоєчасної сплати податку Податковим кодексом України передбачено застосування штрафних санкцій та пені.
Легалізація заробітної плати - один із напрямків роботи эфіскальної служби
Важливою проблемою сьогодення є легалізація трудових відносин та заробітної плати, адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає мільйони гривень несплачених податків, а громадяни позбуваються соціального захисту.
Працівник, який отримує зарплатню в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем, не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу, а отже – і права на достойну пенсію, інші соціальні пільги та виплати.
Шановні громадяни! Подбайте про достойне життя своєї громади, батьків та дітей – вимагайте від роботодавців офіційного оформлення трудових відносин. Адже легалізація заробітної плати – це гідне забезпечення майбутнього кожного з нас та краще життя.
Про відомі Вам факти порушення трудових прав, отримання заробітної плати «в конверті» - повідомляйте органи ДФС за місцем реєстрації, або письмово на адресу: 51931, м. Кам’янське, вул. Медична, 9.
По кожному факту порушень трудового законодавства будуть вжиті належні заходи реагування.
База нарахування єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку без використання праці найманих працівників
Враховуючи, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464 ФОП – платники єдиного податку нараховують та сплачують єдиний внесок за 2016 рік у розмірі 22% на суми, самостійно визначені для себе, то у 2016 році:
- мінімальний страховий внесок становить:
січень – квітень – 303,16 гривень за місяць (1 378,00 грн х 22%);
травень – листопад – 319,00 гривень за місяць (1 450,00 грн. х 22%);
грудень – 341,00 гривень за місяць (1 550,00 грн. х 22%);
- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить:
січень – квітень – 34 450 гривень за місяць (1 378 грн. х 25);
травень – листопад – 36 250 гривень за місяць (1 450 грн. х 25);
грудень – 38 750 гривень за місяць (1 550 грн. х 25).
До уваги платників, які звітують в електронному вигляді
Якщо у платника податків виникають зміни облікових даних, тобто змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтерський облік), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір «Про визнання електронних документів».
Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то посилений сертифікат платника податків та його посадових осіб імпортуються у базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування у базу сертифікатів нового договору зазначений договір необхідно переукласти.
Електронні сервіси від Державної фіскальної служби України
Нагадуємо, що на офіційному веб-порталі ДФС України http://sfs.gov.ua розміщено низку електронних сервісів, за допомогою яких платники можуть отримати багато корисної інформації, зокрема: «Електронний кабінет платника податків», «Інформаційно - довідковий ресурс», «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», «Реєстр платників ПДВ», «Пульс», «Декларування on-line»,«Реєстр страхувальників»,
Також на веб-порталі відомства розміщено сервіси «Митна статистика», «Акредитований центр сертифікації ключів», «Електронна звітність», «Електронна митниця», «Адреси масової реєстрації» та інша довідкова інформація.
Про порушення трудового права робітників
Нагадуємо, про необхідність оформлення трудових угод з особами, які знаходяться у трудових відносинах згідно вимог діючого законодавства. При цьому необхідно забезпечити виплату заробітної плати найманим працівникам, не меншої за рівень встановленого мінімуму.
Закликаємо роботодавців, не допускати виплати заробітної плати «в конвертах» .
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДФС
Під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДФС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДФС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДФС.
Номер цілодобової телефонної лінії «Пульс»: (044) 284-00-07.
Подолаємо корупцію разом
Корупція - протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення. Характерною ознакою корупції є конфлікт між діями посадової особи та інтересами громадян, що є злочином проти державної влади. Сьогодні корупція є найбільшою перепоною до економічного зростання і розвитку, здатною поставити під загрозу будь-які перетворення.
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності органів Дніпродзержинською ОДПІ забезпечено інформування платників податків про функціонування антикорупційного сервісу ДФС України «Пульс», доступний клієнтам податкової служби та митниці.
Ефективний сервіс за гарячою лінією (044) 284-00-07 попереджує:
- труднощі в спілкуванні; - некоректне ставлення; - перевищення повноважень;
- неякісне обслуговування та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
Відділ організації роботи
Дніпродзержинської ОДПІ
|