www.verhmrada.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Понеділок, 23 жовтня 2017 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
м.Верхньодніпровськ >> Верхньодніпровська ОДПІ інформує
Верхньодніпровська ОДПІ інформує.
Версія для друку Написати листа
Роман Насіров: Тривають останні приготування до запуску «єдиного вікна»

«На сьогодні всі приготування для запуску «єдиного вікна» майже завершені. Наразі тривають останні роботи з підготовки до запуску електронної системи обміну даними», - повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
"Єдине вікно" покликано значно спростити та прискорити проходження митниці, а також полегшити ведення бізнесу.
"Єдине вікно" суттєво прискорює зовнішньоекономічні операції. Тепер контролюючі органи матимуть всього 4 години на прийняття рішення щодо здійснення відповідного виду контролю. Якщо рішення впродовж цього часу знайдене не буде, тоді застосовується принцип "мовчазної згоди". Тобто система автоматично вважає, що відповідний контроль пройдений.
Також, на думку Голови ДФС, перевагою "єдиного вікна" стане зменшення можливостей для корупції, ефективний розподіл ресурсів та зменшення витрат для бізнесу, яке пов'язують зі швидшим проходженням митниці.
На даний час фіскальною службою вже затверджено перелік місць митного оформлення товарів, в яких застосовується порядок інформаційного обміну між органами ДФС, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації. Також затверджені: перелік пунктів пропуску через державний кордон для здійснення автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів та перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органу для завершення відповідного виду державного контролю.
Завершення всіх підготовчих процедур дозволить запустити систему за графіком, тобто вже з
1 серпня.

Система “єдине вікно” передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дає змогу різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України, і про результати його державного контролю. Рішення про запровадження “єдиного вікна” було ухвалено Кабінетом Міністрів України 25 травня 2016 року.


Сергій Білан: ми виступаємо за об’єктивне розслідування неправомірних дій працівників податкової міліції

Позицію фіскальної служби щодо ситуації із затриманням двох співробітників податкової міліції у Шевченківському районі м. Києва прокоментував сьогодні під час брифінгу Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.
За його словами, ДФС активно сприяє і підтримує правоохоронні органи у роботі щодо викорінення корупції в органах ДФС та водночас виступає за об’єктивне розслідування всіх таких випадків. У випадку необхідності ДФС готова надати НАБУ всіляку підтримку та повне сприяння у ході даного розслідування.
«Ми впевнені у об'єктивності та неупередженості розслідування, що проводиться НАБУ, а також в тому, що антикорупційна прокуратура здійснить усі передбачені законом дії для встановлення істини у цій справі», - наголосив Сергій Білан.
Разом з тим, він зазначив що у засобах масової інформації поширюється інформація про вилучення детективами НАБУ значної кількості грошових коштів. На сайті НАБУ міститься інформація про те, що джерело походження цих коштів перевіряється.
З цього приводу Перший заступник Голови ДФС зазначив, що вилучені під час обшуку кошти не є предметом хабара, у якому звинувачують співробітників податкової міліції, а є речовими доказами у кримінальному провадженні, що розслідується податковою міліцією, й у теперішній час за рішенням суду на них накладено арешт.
«Кошти, які були знайдені, вилучені по іншому кримінальному провадженню і процесуально оформлені. Вони зберігалися запечатаними з підписами понятих і всіма печатками, а на арешт цих коштів були відповідні ухвали суду», - підкреслив Сергій Білан.
Крім того, за словами Першого заступника Голови ДФС, в службових кабінетах працівників податкової міліції, де проводились обшуки, не було виявлено ні предмету хабара, ні інших матеріальних благ.
«Ми запевняємо про нульову толерантність до корупції будь-якого рівня співробітників ДФС і, разом з тим, виступаємо за професійну оцінку подій компетентних органів у цій ситуації», - наголосив Сергій Білан.
У зв'язку з цим він звернувся до посадових осіб НАБУ з проханням опублікування у засобах масової інформації результатів анонсованої перевірки вилучених під час обшуку грошових коштів.
Додатково Перший заступник Голови розповів, що у ході боротьби з конвертаційними центрами, центрами мінімізації митних платежів, транзитно-конвертаційними групами податковою міліцією вилучаються значні суми готівкових коштів. Всього з початку року було вилучено близько 60 млн. грн. та понад 4 млн. доларів США.
Загалом з початку року правоохоронними органами стосовно службових осіб ДФС відкрито 314 кримінальних проваджень, з яких 285 або 91% - за матеріалами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС.

Ірина Удачина: Завдяки підвищенню якості аудиту збільшено ефективність перевірок

За січень-червень поточного року підрозділами аудиту фіскальної служби проведено 1,9 тис. документальних планових перевірок. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість скоротилася на 0,2 тис. Крім того, проведено 8,6 тис. позапланових перевірок та 8,7 тис. зустрічних звірок, що відповідно на 3,3 тис. грн. та 21,7 тис. грн. менше минулого року. Про це повідомила заступник директора департаменту аудиту ДФС Ірина Удачина.
За її словами, за результатами перевірок платникам донараховано до сплати майже 3,3 млрд. грн. узгоджених податкових зобов’язань.
«Ці цифри свідчать про результативність проведеної реформи підрозділів аудиту. Ми сконцентрували плановий контроль на обласних апаратах, які стали єдиними центрами прийняття рішень, тим самим зменшивши корупційні ризики. На сьогодні обласні апарати здійснюють 80% усіх планових перевірок, районні – лише 20%», – підкреслила Ірина Удачина.
Вона також зазначила, що аудитори фіскальної служби посилену увагу приділяють ризиковим платникам. Крім того, за рахунок ретельного відпрацювання усіх ризиків зросла ефективність перевірок.
Так, реальний внесок підрозділів аудиту до бюджету склав майже 2,3 млрд. грн. До бюджету вже надійшло 1,4 млрд грн., з яких за плановими перевірками – 672 млн. грн.
Крім того, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток майже на
3 млрд. грн., що упередило несплату податку в майбутньому на 533 млн. грн. Також зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту.

Роман Насіров: Запровадження системи відеофіксації підвищить ефективність митного контролю

Про процедуру проведення фото- і відеофіксації на митних постах розповів Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час презентації пілотного проекту з використання індивідуальних портативних відеокамер у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль-аеропорт».
«Передбачається поетапне впровадження обов’язкової відеофіксації процесу проведення огляду шляхом використання посадовими особами митниць індивідуальних портативних відеокамер по мірі забезпечення ними відповідних підрозділів. Ця ініціатива дозволить підвищити ефективність митного контролю», - зазначив Голова ДФС.
«Камери будуть у кожного інспектора. При проведенні кожного огляду посадова особа буде представлятися на відеокамеру та представляти всіх присутніх, які будуть залучені до його проведення, у тому числі представників правоохоронних органів, якщо цей огляд проводиться за їхньою ініціативою. Митний огляд з обов’язковим коментарем співробітниками своїх дій буде зніматися безперервно на відеокамеру, інформація з якої передаватиметься на центральний сервер. Сам інспектор не буде мати доступу до записаної інформації», - пояснив принцип роботи відеореєстраторів Роман Насіров.
Передбачається, що об’єктом відеофіксації будуть будь-які товари, транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України; посадові особи ДФС, інших контролюючих та правоохоронних органів, які беруть участь у проведенні огляду; документи, необхідні для здійснення митного контролю; засоби забезпечення ідентифікації, накладені на документи, товари, транспортні засоби; території та приміщення складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, що підлягають митному контролю.
За словами Романа Насірова, зберігатиметься інформація на носії буде не менше 3 місяців. Впровадження таких заходів необхідно для профілактики зловживань службовим становищем і корупції.
«Матеріали з відеореєстраторів, які формуватимуться на центральному сервері ДФС, будуть доступні для підрозділів внутрішньої безпеки фіскальної служби, НАБУ, СБУ, Нацполіції для перевірки дотримання законності при проведенні огляду», - наголосив очільник відомства.

Про встановлення на території м. Дніпродзержинська туристичного збору

З метою залучення до бюджету міста додаткових джерел надходження Дніпродзержинська міська рада рішенням від 17.06.2016 № 221-08/VII встановила на території м. Дніпродзержинська з 01.07.2016 туристичний збір у розмірі 1,0 відс. до бази справляння збору та затвердила Положення про туристичний збір на території м. Дніпродзержинська (далі – Положення).
Відповідно до Положення платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію м. Дніпродзержинська та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Базою справляння туристичного збору є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих та інших закладах готельного типу, санаторно-курортних закладах, будинках (квартирах), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договорами найму.
Податковими агентами туристичного збору є адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади, квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договорами найму.
Також Положенням визначено особи, які не можуть бути платниками збору, особливості справляння збору та порядок сплати збору.
Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства в частині справляння туристичного збору здійснює Дніпродзержинська ОДПІ.

Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість

Державна фіскальна служба України у зв'язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 № 503 "Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" (далі - наказ № 503) повідомляє.
Наказом № 503 внесено зміни до деяких наказів Міністерства фінансів України, зокрема, до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (далі - наказ № 21).
Як зазначено в пункті 4 наказу № 503, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ опубліковано 01.07.2016 у "Офіційному віснику України", № 49, ст. 1762.
Підпунктом 2 пункту 1 наказу № 503 затверджено Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом № 21 (далі - Зміни до наказу № 21).
Відповідно до пункту 2 розділу VIII наказу № 21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом № 503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).
Змінами до наказу № 21 у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість з таблиці 1 виключені рядки "300000000000" та "500000000000" та з таблиці 2 - рядок "усього за основною ставкою та ставкою 7% ( пункт 1 Змін до наказу № 21).
Викладено у новій редакції примітку "*" додатка 9 (Д9) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 2 Змін до наказу № 21), а саме:
Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника - звітний податковий період".
У додатку 10 (ДЮ) до податкової декларації з податку на додану вартість у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру "таблиці 1" змінено на слово та цифру "таблиці 2", а у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру "таблиці 1" змінено словом та цифрою "таблиці 3" (пункт 3 Змін до наказу № 21).
Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та З (ДЗ) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 4 Змін до наказу №21).
З урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від'ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість.
Деталізація від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.
При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.
З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від'ємного значення ПДВ.
Щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій

26.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Наказ № 547).
Наказом № 547 затверджено:
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;
Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.
Крім того, Наказом № 547 затверджено оновлені форми книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), які доповнено колонками для відображення розрахунків за ставками акцизного податку та сум акцизного податку.
Наказом № 547 передбачено звільнення суб’єктів господарювання від обов’язку відображати в КОРО та розрахункових книжках інформацію про розрахункові операції, що оподатковуються акцизним податком, та суми акцизного податку, якщо розрахункові документи, на підставі яких здійснюються записи, друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності Наказу № 547.
Разом з тим, до створення реєстру центрів сервісного обслуговування суб’єктам господарювання для реєстрації РРО до заяви про реєстрацію (перереєстрацію) РРО потрібно подавати до контролюючого органу також копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО центру сервісного обслуговування на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО.
Також, Наказом № 547 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».
Довідково: Наказ № 547, опубліковано в газеті «Офіц

Щодо визначення поняття "вживаний транспортний засіб"

З 01.06.2016 набрав чинності Закон України від 02 квітня 2016 року № 1084-VIII "Про внесення змін до статті 189 Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних товарів ".
Згідно з пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.
Новим транспортним засобом вважається:
наземний транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;
судно, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;
літальний апарат, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.
Отже, наземний транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром, якщо він:
або був у користуванні не менше 1 року (незалежно від наявного пробігу);
або реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів (незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).

Щодо включення до податкової декларації з плати за землю земель, зайнятих безпосередньо водним об’єктом – ставком

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст.51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Сплата орендної плати за водний об'єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об'єктом.
Згідно з п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори на поточний рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 420 затверджено Типовий договір оренди водних об’єктів, в якому визначено, що об’єкт оренди – вода (водний простір) водного об'єкта та земельна ділянка під водним об’єктом.
Відповідно до статті 270 Кодексу земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об'єктами оподаткування платою за землю.
Враховуючи зазначене, земля, зайнята безпосередньо водним об’єктом – ставком має включатися до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)
(Лист ДФС України від 27.05.2016 № 11715/6/99-99-15-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68786.html)
Щодо пільг зі сплати плати за землю учасникам бойових дій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від
22 жовтня 1993 року №3551-XII „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі – Закон №3551).

Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону №3551 встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, надання пільг зі сплати плати за землю платникам податків, на яких поширюються положення Закону №3551, здійснюється виключно за нормами Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), справляння плати за землю – Кодекс.
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Кодексу).
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.
Згідно із ст. 269 Кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У ст. 270 Кодексу зазначено, що об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до ст. 281 Кодексу від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551.
Згідно з п. 286.1 ст. 286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Кодексу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (ст. 121 ЗКУ).
Отже, якщо фізична особа відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги зі сплати земельного податку, та використовує земельну ділянку (оформлену або неоформлену) за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 Кодексу, то така особа звільняється від сплати земельного податку.
(Лист ДФС України від 23.06.2016 №13828/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68850.html)


Щодо особливостей оподаткування благодійної допомоги

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Особливості оподаткування благодійної допомоги визначено ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодексу), згідно з п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 якого не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами - юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2016 році - 1930 гривень). При цьому перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у джерела виплати за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.
Також, доходи, визначені ст. 163 Кодексу є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Відповідно до п.п. 1.7 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, відповідно до п. 14 розділу I якого матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання не є базою нарахування єдиного внеску.
Водночас, відповідно до п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Кодексу фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
При цьому безповоротна фінансова допомога – це, зокрема сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладання таких договорів.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з наданням безповоротної фінансової допомоги фізичним особам. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
(Лист ДФС України від 30.06.2016 № 14282/6/99-99-13-02-03-15 http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68929.html розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68929.html)

Щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток в податкових деклараціях

Дніпродзержинська ОДПІ інформує, що ДФС України надана податкова консультація щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств у 2016 році.
Відповідно до п.п. 57.1.1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.
Згідно з п.п. 57.1.2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених п.п. 57.1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому, у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.
Тобто, сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.
Не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.
Зважаючи на викладене, у податкових деклараціях з податку на прибуток за I квартал, півріччя, 9 місяців 2016 року у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток враховуються суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не були враховані в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у попередні звітні періоди.
Крім того, авансовий внесок при виплаті дивідендів за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, якщо на момент виплати таких дивідендів декларація з податку на прибуток за звітний рік, на який припадають такі періоди, не подана. Якщо на момент виплати дивідендів за IV квартал звітного року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий рік подана та зобов’язання, нараховані у такій Декларації, погашені, то авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди).
(Лист ДФС України від 24.06.2016 №14030/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68956.html)
Який порядок оподаткування ПДВ операцій з передачі майна платника податку до статутних фондів інших платників?

Дніпродзержинська ОДПІ інформує, що відповідно до пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Згідно п. 98.1 ст. 98 ПКУ під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання:
зміна найменування платника податків, а для господарських товариств - зміна організаційно-правового статусу товариства, що тягне за собою зміну їх коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України та/або податкового номера;
злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими;
поділ платника податків на декілька осіб, а саме поділ його майна між статутними фондами новоутворених юридичних осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який поділяється;
виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.
Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 101.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Чи виникають у підприємства податкові зобов’язання з ПДВ у разі медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства?

Дніпродзержинська ОДПІ інформує, що відповідно до п.п. „б” п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Згідно з п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до п.п.196.1.3 п.196.1 ст.196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;
надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Враховуючи вищевикладене, операція з медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.
Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 101.01.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Юристи фіскальної служби Дніпропетровщини відстояли у судах на користь держави понад 730 мільйонів гривень

Протягом січня – червня 2016 року судові органи підтвердили правомірність дій правовиків ДФС Дніпропетровської області по 484 справах на суму 730,9 мільйонів гривень.
Загалом, з початку 2016 у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось 10,6 тисяч справ на суму понад 11,8 мільярдів гривень за позовами органів ДФС Дніпропетровського регіону до платників та за позовами платників до органів ДФС області.
За словами начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана: «Практика досудового врегулювання суперечок між органами державної влади та платниками податків дозволяє уникати необґрунтованих претензій або малоістотних справ.
Спори за позовами платників податків про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень переважно стосуються донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість. У більшості випадків предметом спору є операції, в яких фіктивні суб’єкти господарювання виступають як контрагенти платників податків, або, як посередники в процесі постачання товару».
Щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів.

Дніпродзержинська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів.
Порядок нарахування та сплати авансових внесків при виплаті дивідендів передбачений
п. 57.11 ст. 57 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), яким з 01 січня 2015 року запроваджено новий порядок їх розрахунку із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. При цьому якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Разом з тим Кодексом встановлено, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік (п.п. 57.11.2
п. 57.11 ст. 57 розділу II Кодексу).

Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.
При цьому не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.
Враховуючи зазначене, рекомендовано при розрахунку зменшення нарахованої суми податку в рядку 16.3.1 Додатка ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (далі – Декларація №897), за 2015 рік також враховувати залишок суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою, у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, що відображена у рядку 14.5.2 Додатка ЗП до рядка 14 Податкової декларації з податку на прибуток банку, поданої за 2014 рік.
При поданні Декларації № 897 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням залишку суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html)

Щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном.

Дніпродзержинська ОДПІ інформує, що ДФС України надана податкова консультація щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном.
П.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом III Кодексу. Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
З метою використання платниками права, передбаченого п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141
розділу III Кодексу, рекомендуємо платникам збільшити показник рядка 16 Додатка ЗП на суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном та зараховуються під час сплати ними податку в Україні.

При поданні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням сум податку на прибуток, що сплачені за кордоном, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html)

Щодо подання в електронній формі доповнень до декларації

Дніпродзержинська ОДПІ інформує, що ДФС України надана податкова консультація щодо подання в електронній формі доповнень до декларації.
Відповідно до п. 46.4 ст. 46 розділу II Податкового кодексу України у разі необхідності платник податків може подати разом з декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html)

Щодо порядку зарахування сплаченого за кордоном податку у зменшення зобов’язань з податку на прибуток у наступних звітних роках

Дніпродзержинська ОДПІ інформує, що ДФС України надана податкова консультація щодо порядку зарахування сплаченого за кордоном податку у зменшення зобов’язань з податку на прибуток у наступних звітних роках.
Пунктами 13.1 та 13.2 ст. 13 Кодексу встановлено, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. При визначенні об’єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.
Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 Кодексу).
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Згідно з п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Кодексу.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Таким чином, сума сплаченого за кордоном протягом звітного року податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел, не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних звітних роках.
Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Кодексу.
Так, відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html)

Щодо відображення процентів за борговими зобов’язаннями у разі отримання від’ємного значення фінансового результату до оподаткування

Дніпродзержинська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Згідно з п. 140.3 ст. 140 Кодексу проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу.
Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених у п. 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку відсотків за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (п. 140.2 ст. 140 Кодексу).
Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням відсотків, зазначених у п. 140.3 цієї статті.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст.140 Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу (п. 140.3
ст. 140 Кодексу).

Для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, невраховані проценти станом на 01.01.2016 відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми процентів, нарахованих на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітних періодах
2016 року.

Якщо, наприклад, проценти, нараховані на користь пов’язаних осіб –нерезидентів у звітному періоді 2016 року, збільшені на суму неврахованих процентів станом на 01.01.2016 відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу та зменшених на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, то сума таких не списаних процентів станом на 01.01.2016, зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємств за цей звітний період 2016 року.
Якщо при розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення за рахунок від’ємного значення фінансового результату, то фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді не підлягає зменшенню на суму не списаних на початок звітного періоду процентів за борговими зобов’язаннями за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14132/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68958.html)
Щодо коригування страховиком фінансового результату до оподаткування
на суму страхових резервів

Дніпродзержинська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодекса України (далі – Кодекс) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Особливості оподаткування страховика встановлені п. 141.1 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
- на суму витрат на формування страхових резервів (технічних або математичних) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму коригування (зменшення) страхових резервів (технічних або математичних) відповідно до методики, яка визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі – Методика).
Відповідно до п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
- на суму коригування (зменшення) страхових резервів (технічних або математичних), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму страхового резерву (технічного або математичного) сформованого в розмірі та порядку, передбачених Методикою.
Страхова компанія, керуючись абзацом другим п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на формування страхових резервів, сформованих у розмірі та порядку, передбаченому Методикою.
На суму коригування страхових резервів у бік зменшення відповідно до Методики фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму такого коригування.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14131/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68957.html)
На Дніпропетровщині завдяки фінансовим розслідуванням бюджету відшкодовано
майже 24.5 млн. гривень

Протягом першого півріччя 2016 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 434 кримінальних провадження за порушення у сфері податкових відносин.
Досудове розслідування закінчено по 113 кримінальним провадженням, з яких до суду скеровано 58. З них з обвинувальним актом – 36; для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності - 22, з яких 4 провадження - у зв’язку із повним відшкодуванням збитків.
Крім того, протягом січня - червня поточного року за підслідністю слідчими направлено 73 кримінальних провадження, приєднано до інших проваджень – 31.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровщини з початку року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 24 мільйони 494 тисячі гривень. Також, накладено арешт на майно порушників у сумі 11 мільйонів 875 тисяч гривень.
Податковий календар з 29 липня 2016 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що

29 липня, п’ятниця,
останній день сплати:
- ПДВ за червень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
- акцизного податку за червень 2016 року;
- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2016 року;
- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за червень 2016 року на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2016 року;
- податку на доходи фізичних осіб зазначеного у річній податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;
- військового збору зазначеного у річній податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;
- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за ІІ квартал 2016 року;
- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за ІІ квартал 2016 року;
- єдиного податку платниками четвертої групи за ІІ квартал 2016 року;
- рентної плати за червень 2016 року за:
ü - користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
ü - користування радіочастотним ресурсом України;
ü -транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
ü - транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- плати за землю за червень 2016 року.***
***Фізичними особами такий податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення
Щодо визнання господарських операцій з ціллю трансфертного ціноутворення контрольованими

Дніпродзержинська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:
- з пов’язаною особою – нерезидентом;
- з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
- через комісіонерів – нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Як зазначено у листі господарські операції здійснені з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що не включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, під визначення контрольованих підпадають операції між резидентом та нерезидентом у разі досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо нерезидент є пов’язаною особою з резидентом або нерезидент є комісіонером.
(Лист ДФС України від 06.06.2016 №12424/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68723.html)
Щодо відображення у податковому обліку витрат, які не підтверджені первинними документами

Дніпродзержинська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).
Таким чином, підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку. З питань щодо правильного оформлення первинних документів необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.
Водночас ст. 1 Закону №996 визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція – це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Згідно зі ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З урахуванням зазначеного, а також висновків, викладених у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.
(Лист ДФС України від 09.06.2016 №12672/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68713.html)
Щодо визнання деяких операцій контрольованими

Дніпродзержинська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:
- з пов’язаною особою – нерезидентом;
- з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
- через комісіонерів – нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.
Отже, господарські операції між резидентами не підпадають під визначення контрольованих, незалежно від того, чи є вони пов’язаними особами.
Податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій та проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення таких операцій (п.п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).
Таким чином, обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» визначається для контрольованих операцій.
Кодексом визначено, що моніторинг умов контрольованих операцій здійснюється шляхом спостереження ДФС за цінами, що застосовуються сторонами таких операцій, та шляхом аналізу звітів про контрольовані операції та документації, будь-яких інших інформаційних джерел та шляхом отримання інформаційних матеріалів і висновків, поданих платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 Кодексу.
Також з метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» посадові особи фіскальної служби під час проведення аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації, поданих платником податків відповідно до зазначеного пункту, мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.
Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядок проведення опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 № 706 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1056/27501.
Таким чином, Кодексом передбачено право органів державної фіскальної служби на проведення додаткового контролю контрольованих операцій.
(Лист ДФС України від 15.06.2016 №13371/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68828.html)

Щодо економічних та соціальних переваг отримання легальних доходів

В Дніпродзержинської ОДПІ роз’яснили, що Державною фіскальною службою України спільно з Пенсійним фондом України та Державною службою України з питань праці для забезпечення виконання п.2 доручення Кабінету Міністрів України від 01.03.2016 №22721/14/1-15 щодо продовження роботи, спрямованої на виявлення фактів тіньової зайнятості, та з метою координації дій органів Державної служби України з питань праці, Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України по запобіганню "тіньової" зайнятості та виплати доходів без сплати належних сум податків, зборів, внесків до бюджетів, розроблено та затверджено План заходів щодо координації спільних дій по виявленню фактів використання праці неоформлених працівників.
Важливою проблемою сьогодення є легалізація трудових відносин та заробітної плати, адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає мільйони гривень несплачених податків, а громадяни позбуваються соціального захисту.
Працівник, який отримує зарплатню в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем, не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу, а отже – і права на достойну пенсію, інші соціальні пільги та виплати.
Шановні громадяни! Подбайте про достойне життя своєї громади, батьків та дітей – вимагайте від роботодавців офіційного оформлення трудових відносин. Адже легалізація заробітної плати – це гідне забезпечення майбутнього кожного з нас та краще життя.
Про відомі Вам факти порушення трудових прав, отримання заробітної плати «в конверті» - повідомляйте органи ДФС за місцем реєстрації, або письмово на адресу Дніпродзержинська ОДПІ: 51931, м. Кам’янське, вул. Медична, 9.
По кожному факту порушень трудового законодавства будуть вжиті належні заходи реагування.

До уваги власників нерухомого майна, відмінного
від земельної ділянки – фізичних осіб!


Дніпродзержинська ОДПІ нагадує, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Дніпродзержинська ОДПІ запрошує громадян звернутися до ЦОП (вікна 14 – 20) для проведення звірок по об’єктам нерухомого майна. При собі необхідно мати документи, які посвідчують особу та предмет власності нерухомого майна.

Нові сервіси в Електронному кабінеті платника

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua/) повідомила про нові можливості електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП) (http://cabinet.sfs.gov.ua).
Так, з 1 липня поточного року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування мають можливість підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.
Нові можливості ЕКП забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.
Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:
- податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи –підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;
- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за формою №1ДФ);
- звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- повідомлення про прийняття працівника на роботу.
За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються у режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.
Як зазначає ДФС, завдяки доопрацюванню ЕКП у частині подання звітності кількість користувачів зазначеного сервісу збільшилась вдвічі та станом на 06.07.2016 складає 1,8 млн. осіб.
Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно – довідкового департаменту ДФС (http://acskidd.gov.ua/).

Якщо контролюючий орган не надіслав повідомлення рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, чи буде фізична особа притягатись до відповідальності за несплату податку?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).
Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму у порядку, встановленому Кодексом (пункт 54.5 статті 54 Кодексу).
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Відділ організації роботи
Дніпродзержинської ОДПІ
Операція "Урожай - 2016" стартувала
З метою виявлення на сільськогосподарських підприємствах не облікованих найманих працівників, легалізації заробітної плати, перевірки повноти нарахування та сплати плати за землю, підвищення рівня сплати податків та упередження схем ухилення від оподаткування протягом травня – жовтня 2016 року проводиться операція «Урожай – 2016».
У пору жнив, коли селяни отримують найбільший дохід, деякі сільгоспвиробники намагаються уникнути сплати податків. Для попередження ухилення від оподаткування запроваджено операцію "Урожай-2016".
У рамках здійснення цієї операції працівники Дніпродзержинської ОДПІ встановлюють можливі ризики по суб'єктах господарювання сільськогосподарського напрямку, зокрема по тих, які знаходяться на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, проводять роботу щодо упередження, руйнування і недопущення використання у 2016 році схем ухилення від оподаткування суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з сільськогосподарською продукцією, здійснюють контроль за повнотою виплати орендодавцям земельних ділянок (паїв) орендної плати тощо.

До уваги платників податків!

З метою забезпечення виконання державних соціальних програм та своєчасного надходження платежів до бюджету Дніпродзержинська ОДПІ нагадує, що платники податків можуть проводити сплату податків рівномірно протягом всього звітного періоду.
Відповідно Податкового кодексу України платники податків зобов’язані самостійно сплатити узгоджену суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.
Звертаємо Вашу увагу, що для своєчасного надходження платежів до бюджету не слід чекати останнього дня, його сплату можливо здійснювати рівними частинами протягом всього звітного періоду.
Це дозволить Вам своєчасно сплачувати податки, а державі в повному обсязі виконувати видатки передбачені бюджетом країни та соціальні програми.

До уваги платників – власників та орендарів земельних ділянок

Відповідно п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Дніпродзержинською ОДПІ сформовані податкові повідомлення-рішення по земельному податку з фізичних осіб, які видаються платникам.
Платниками податку є громадяни – власники земельних ділянок, громадяни, які мають земельні ділянки на умовах оренди та які використали право приватизації своєї земельної ділянки.
Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку в межах граничних норм (10 соток по місту, 15 соток по селищу, 25 соток по селу) на підставі підтверджуючих документів, які необхідно надати до податкової, звільняються:
· пенсіонери (за віком);
· інваліди першої і другої групи;
· громадяни, які виховують 3-х та більше дітей до 18 років;
· громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
· ветерани війни та особи, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Земельні ділянки, що перевищують зазначені розміри, оподатковуються на загальних підставах.
При отриманні земельної ділянки згідно договору купівлі-продажу, дарування або спадщини, необхідно самостійно прийти до податкової та зареєструватись платником податку.
Ця інформація стосується також забудовників, якими отримано рішення міськвиконкому про надання земельної ділянки.
У разі відсутності податкового повідомлення-рішення, просимо звернутись до податкової інспекції за адресою: вул. Медична, 9 ЦОП вікна 14 – 20.
Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПКУ податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. За несвоєчасну сплату плати за землю нараховується штрафна санкція та пеня.


Щодо порядку застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ

Державною фіскальною службою України у зв'язку з надходженням численних запитів платників ПДВ - суб'єктів спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі - спеціальний режим оподаткування ПДВ) щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ операцій суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ з надання іншим сільськогосподарським підприємствам послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу надано роз’яснення від 20.05.2016р. №17612/7/99-99-15-03-02-17, а саме:
порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ визначено статтею 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Дія спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 ПКУ, поширюється на такі види діяльності:
а)виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та
водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б)виробництво продукції тваринництва, а сааме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших
наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

в) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).
Згідно з пунктом 209.7 статті 209 ПКУ сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 статті 209 ПКУ поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку -суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ:
надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);
надання послуг у тваринництві.
Згідно з національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», прийнятим відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві».
При цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 (далі - Методологічні основи), клас, визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві», включає:
сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту:
передпосівну підготовку полів;
сівбу та садіння сільськогосподарських культур;
оброблення сільськогосподарських культур;
обприскування сільськогосподарських культур, у т. ч. з повітря;
обрізання плодових дерев і виноградників;
пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку;
збирання врожаю;
боротьбу зі шкідниками (у т. ч. із кролями), пов'язану із сільським господарством;
підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані;
експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування;
надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.
Отже, перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ з урахуванням пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, визначених у Методологічних основах.
Враховуючи викладене, застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу можливе за умови, що такі послуги:
надаються особою, зареєстрованою як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ;
пов'язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві, облаштуванні ландшафту;
надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги), оскільки із переліку сільськогосподарських послуг виключено послуги, придбані у інших осіб.
При цьому сільськогосподарська техніка не може передаватися у фінансову оренду (лізинг).
При дотриманні перерахованих вище умов обсяг постачання таких послуг, що надаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ іншим сільськогосподарським підприємствам, відображається суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0121».
Якщо ж зазначені послуги надаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ суб'єктам господарювання, які не є сільськогосподарськими підприємствами, то їх обсяг відображається суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110».

Оновлено електронний сервіс ДФС України «Електронний кабінет платника»

Головне управлінням ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) – це модернізований електронний сервіс Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України), вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України (http://sfs.gov.ua/).
Зазначений сервіс працює у тестовому режимі на базі реальних даних до завершення робіт, пов’язаних з роботою «старого» кабінету («Електронний кабінет платника»).
Сервіс «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) складається з двох функціональних частин:
- відкритої (загальнодоступна);
- приватної (особистий кабінет).
Користуватися функціоналом відкритої частини сервісу можна без ідентифікації особи, тобто без використання електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).
У приватній частині сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) платник податку отримує доступ до усієї інформації після ідентифікації особи, тобто застосування ЕЦП.
Через відкриту частину сервісу платник (громадянин) має змогу:
а) ознайомитися з основними новинами (нововведеннями) сервісу;

б) скористатися інформацією з реєстрів, що є загальнодоступною, а саме:
- даними про взяття на облік платників;
- даними реєстру страхувальників;
- даними реєстру платників ПДВ;
- даними реєстру платників єдиного податку;
- інформацією про реєстраторів розрахункових операцій (РРО);
- інформацією про книги обліку розрахункових операцій (КОРО);
- даними реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;

в) отримати інформацію про граничні строки сплати податків, зборів, обов’язкових платежів та подання звітності (податковий календар);

г) роздрукувати бланки податкової звітності;

д) заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та додатки до неї (у разі необхідності), перерахувати суми, внесені до декларації, завантажити на персональний комп’ютер та роздрукувати;

е) отримати контакти та адреси діючих центрів обслуговування платників.
Про право громадян на податкову знижку

Відповідно до статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники податку мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Реалізація громадянами права на податкову знижку дозволяє повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого фізичними особами із заробітної плати.
Відповідно до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Податкову знижку можуть одержати громадяни, які у минулого 2015 році мали такі витрати (з урахуванням обмежень, визначених пунктом 166.3 статті 166 Кодексу):
- сплачували кошти закладам освіти за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення;
- користувалися іпотечним кредитом;
- здійснювали пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;
- сплачували страхові суми (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення;
- витрачали кошти на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
- сплачували державні послуги за усиновлення дитини, включаючи сплату державного мита;
- переобладнували транспортні засоби;
- сплачували видатки на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Витрати необхідно підтвердити відповідними платіжними та розрахунковими документами, а саме:
- квитанціями;
- платіжними дорученнями;
- фіскальними або товарними чеками;
- прибутковими касовими ордерами;
- меморіальними ордерами тощо.
Крім того, понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Громадянам, які мають право на податкову знижку за результатами 2015 року та бажають реалізувати таке право, необхідно заповнити та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) по 31.12.2016 включно, тобто протягом усього 2016 року.
Декларація надається фізичними особами – платниками податку до податкової інспекції за місцем свого проживання за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743.
Форма декларації з додатками до неї розміщена на головній сторінці Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/) у розділі «Декларування громадян» за посиланням:
Увага! Закінчується граничний термін сплати нарахованих у декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік податку на доходи фізичних осіб та військового збору

Податковим кодексом України визначено, що суму податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначених у поданій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, громадяни зобов’язані самостійно сплатити до 1 серпня поточного року, тобто 29 липня 2016 року.
Змінився порядок надання послуг ЕЦП
Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Новини» за посиланням http://acskidd.gov.ua/news повідомив про особливості надання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).
Для протидії шахрайству та захисту законних інтересів заявників з 30.10.2015 для отримання послуг ЕЦП представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюватиметься особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально з дотриманням вимог Закону України від 12.09.1993 №3425 «Про нотаріат».
Звертаємо увагу, що у довіреності необхідно надати представнику відповідні повноваження для отримання послуг ЕЦП (подання до АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення та скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.
Просимо поставитися з розумінням до змін в обслуговуванні клієнтів.
Детальна інформація щодо режиму роботи пунктів, їх адрес та телефонів розміщена на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Контакти» за посиланням: http://acskidd.gov.ua/contacts.
Довідки за телефоном (0562) 27–30–76.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДФС

Під час виконання своїх службових повноважень працівники органів Державної фіскальної служби зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності.
Сервіс ДФС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДФС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДФС.
Номер цілодобової телефонної лінії «Пульс»: (044) 284-00-07.

Подолаємо корупцію разом

Корупція - протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення. Характерною ознакою корупції є конфлікт між діями посадової особи та інтересами громадян, що є злочином проти державної влади. Сьогодні корупція є найбільшою перепоною до економічного зростання і розвитку, здатною поставити під загрозу будь-які перетворення.
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності органів ГУ ДФС у Дніпропетровської області забезпечено інформування платників податків про функціонування антикорупційного сервісу ДФС України «Пульс», доступний клієнтам податкової служби та митниці.
Ефективний сервіс за гарячою лінією (044) 284-00-07 попереджує:
- труднощі в спілкуванні;
- некоректне ставлення;
- перевищення повноважень;
- неякісне обслуговування
та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.


Антикорупційний сервіс ДФС України
Сервіс «Пульс» - гаряча телефонна лінія, за якою по телефону: (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Дніпродзержинської ОДПІ, про можливі корупційні дії з їхнього боку. Інформація приймається цілодобово.
Про результати розгляду інформації клієнти повідомляються в режимі Call-back (працівник сервісу повідомляє про результати розгляду) невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів. Результати розгляду анонімної інформації не повідомляються.

Зміна електронного цифрового підпису

У випадку коли у платника податків змінюються облікові дані (змінюються посадові особи, податкова адреса, у тому числі у межах одного адміністративного району тощо), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір про визнання електронних документів.
Якщо договір про визнання електронних документів укладається в електронній формі, то електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування в базу сертифікатів нового ЕЦП зазначений договір необхідно переукласти.
Відповідно до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності» платник податку може надіслати до органу доходів і зборів засобами телекомунікаційного зв’язку податкові документи в електронному вигляді, після того як з органом доходів і зборів укладено договір про визнання електронних документів, а також органу доходів і зборів надано посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів.

До уваги платників податків!

Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою забезпечення реальної потреби в коштах для виконання соціальних видатків та здійснення відшкодування податку на
додану вартість закликаємо платників податків щодо рівномірності самостійної сплати податкових зобов'язань із рівномірного забезпечення збору платежів до загального фонду державного бюджету у строки сплати таких зобов'язань, визначених Кодексом.

Закликаємо суб’єктів господарювання сплачувати свої податкові зобов’язання вчасно та в повному обсязі.
Шановні платники, пам’ятайте про важливість вчасного розрахунку з бюджетом, адже наявність податкової заборгованості у будь-якому розмірі – явище, що порушує права всіх громадян, позбавляючи державу джерел фінансування різноманітних потреб суспільства.

Сервіс фіскальної служби, який «знає все»

Інформаційно-довідковий ресурс ДФС України – «ЗІР» доступний кожному. Він дозволяє користувачам здійснювати пошук інформації по певному податку, напрямку діяльності, використовуючи ключові слова.
За допомогою ресурсу «ЗІР» можна переглянути інформацію за певні періоди, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані із використанням Бази знань. Також, функціонал ресурсу передбачає можливість надання пропозицій з технічних питань його роботи шляхом використання «Форми зворотнього зв’язку», розміщеної в рубриці «Про ресурс».
Скористатися ресурсом «ЗІР» можна через веб - портал ДФС України (вкладинка «Інформаційно - довідковий ресурс»).

До уваги сільськогосподарських підприємств – особливості адміністрування ПДВ

Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон №643), який набрав чинності 29.07.2015, було внесено ряд змін, направлених на удосконалення електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ).
Державна фіскальна служба України у листі від 11.08.2015 №29560/7/99-99-19-03-02-17 «Про зміни в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських підприємств» (далі – лист ДФС України №29560) повідомила про особливості застосування системи електронного адміністрування ПДВ для сільгоспвиробників.
Відповідно до пункту 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом № 643, платникам податку – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (далі – сільськогосподарське підприємство), у системі електронного адміністрування ПДВ до вже відкритих основних рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – основні електронні рахунки) відкриваються додаткові рахунки, призначені для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – додаткові електронні рахунки).
Таким чином, сільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування ПДВ два електронних рахунки: основний та додатковий.
Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств.
На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку у сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.
З додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.
Реквізити спеціального рахунку сільськогосподарське підприємство зобов’язане зазначати у податковій звітності з ПДВ.
До настання граничних термінів, передбачених для сплати задекларованих податкових зобов’язань, необхідно, щоб загальна сума перерахованих коштів на додатковий електронний рахунок, з якого кошти автоматично списуються на спеціальний рахунок, була не менше суми податкових зобов’язань, задекларованих таким сільськогосподарським підприємством у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності у межах спеціального режиму оподаткування за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (декларації 0121–0123).
Лист ДФС України №29560 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63879.html.


Відповідальність платників за порушення правил
сплати (перерахування) податків

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) визначена відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату (перерахування) податків.
У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Правильно заповнюємо реквізит “Призначення платежу”

Реквізит «Призначення платежу» платіжних документів заповнюється з використанням кодів видів сплати відповідно до наказу Мінфіну від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, ЄВ, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за №974/27419, з метою формування достовірної інформації про результати роботи структурних підрозділів територіальних органів ДФС щодо наповнення бюджетів та фондів соціального страхування.
Перелік кодів видів сплати
Код виду сплати
Вид сплати
101
Сплата суми податків і зборів / єдиного внеску*
107
Повернення сум податків і зборів, помилково або надміру зарахованих до бюджету / єдиного внеску
108
Перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший
109
Оплата податкового векселя*
110
Відшкодування ПДВ на рахунок платника
111
Відшкодування процентів за бюджетною заборгованістю
117
Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство
121
Сплата адміністративного штрафу*
125
Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів*
128
Сплата суми податків, зборів / єдиного внеску, визначених за результатами камеральної перевірки підрозділів доходів і зборів з фізичних осіб*
130
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів оподаткування юридичних осіб*
131
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту*
133
Сплата суми податків і зборів, єдиного внеску, штрафних (фінансових) санкцій, пені, визначених за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів доходів і зборів з фізичних осіб*
134
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки підрозділів податкового та митного аудиту (інші надходження)*
135
Сплата фінансових санкцій, визначених підрозділом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів*
136
Сплата грошового зобов'язання, визначеного територіальним органом ДФС за результатами роботи підрозділів погашення заборгованостей*
137
Сплата грошового зобов'язання, визначеного територіальним органом ДФС за результатами роботи інших підрозділів*
138
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки підрозділів доходів і зборів з фізичних осіб (інші надходження)*
140
Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску*
145
Надходження розстрочених (відстрочених) сум*
147
Стягнення в межах виконавчого провадження
148
Надходження в бюджет коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах
149
Надходження до бюджету коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів
160
Надходження до бюджету коштів за результатами роботи підрозділів Головного оперативного управління
242
Надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ
244
Сплата податкового зобов'язання за уточнюючим розрахунком у разі застосування податкового компромісу*
246
Сплата податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням у разі застосування податкового компромісу*
258
Стягнення податкового боргу з ПДВ за рішенням суду в системі електронного адміністрування ПДВ
350
Передоплата (доплата) митних платежів*
351
Перерахування до бюджету суми митних платежів
354
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної невиїзної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту*
355
Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної виїзної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту*
358
Сплата грошових зобов'язань з митних платежів, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи підрозділів доходів і зборів з фізичних осіб

Якщо платник податків невірно вказав реквізити платіжних документів або направив кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, по якому повинні бути погашені податкові зобов’язання), то кошти не надійдуть на відповідний рахунок, а отже, не буде погашена сума податкового зобов’язання платника податків.
Крім того, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, що оформила цей документ і подала його в обслуговуючий банк.
У випадку якщо платник податків не сплачує погоджену суму грошового зобов’язання протягом установленого терміну, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 126 Податкового кодексу України.
Дніпродзержинська ОДПІ нагадує, що в Центрах обслуговування платників на інформаційних і тематичних стендах розміщена інформація щодо рахунків, на які необхідно перераховувати податки, збори (обов'язкові платежі).
Також на головній сторінці веб-порталу ДФС України в розділі «Бюджетні рахунки» розміщена інформація щодо рахунків, на які необхідно перераховувати податки, збори (обов’язкові платежі), у розрізі кожного органу доходів і зборів.

На Львівську міжрегіональну конвертаційно-транзитну групу з обігом 180 млн. грн. працювало 35 неповнолітніх дітей


Працівниками податкової міліції м. Києва припинили у Львівській області діяльність міжрегіональної конвертаційно-транзитної групи, яка надавала послуги з мінімізації податкових зобов'язань та митних платежів підприємствам реального сектору економіки з Києва та інших регіонів.
Загальний обсяг операцій, проведених через підприємства, які входили до центру мінімізації податкових зобов'язань та митних платежів, склав 180 млн. грн. Ймовірні втрати бюджету оцінюються в 30 млн. гривень.
В офісних та житлових приміщеннях фігурантів провадження проведено обшуки. В результаті обшуків виявлено та вилучено системний блок, 2 ноутбуки, жорсткі диски, мобільні телефони, чорнові записи, документи фінансово-господарської діяльності та грошові кошти в сумі 48 тис. гривень.
Окрім того, під час обшуків встановлено, що з 200 співробітників даної «компанії» 75 осіб офіційно не працевлаштовані, а заробітну плату їм виплачують готівкою. Із не працевлаштованих - 35 неповнолітніх дітей.
Відомості про вчинення кримінального злочину, передбаченого ст. 205 КК, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчі дії тривають.

В Києві припинено діяльність конвертцентру з обігом 300 млн. грн.

Працівниками податкової міліції м. Києва в рамках розслідування кримінального провадження за ч.5 ст.27 та ч.3 ст.212 КК України припинено діяльність конвертаційного центру, організованого групою осіб, які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.
Встановлено, що легальні підприємства перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи на розрахункові рахунки фіктивних суб’єктів господарської діяльності, які в подальшому знімали готівкою учасники центру для передачі посадовим особам реального сектору економіки, за винятком 6-12% за конвертацію.
Загальний обіг проконвертованих коштів за 2016 рік склав понад 300 млн. гривень, ймовірні втрати бюджету складають понад 50 млн. гривень.
В ході проведення слідчих дій проведено 6 санкціонованих обшуків в офісних приміщеннях та за місцями проживання фігурантів, за результатами яких вилучено 71,8 тис. гривень і 919 доларів США готівкою, 24 печатки підприємств (серед яких 5 підприємств нерезидентів), 8 факсиміле, 6 одиниць комп’ютерної техніки, 19 електронних носіїв інформації, 6 мобільних телефонів,та тіньову документацію, що підтверджує їх протиправну діяльність. Тривають слідчі дії.

У ДФС розпочато службове розслідування за фактом корупційних дій на митному посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)

За фактом одержання неправомірної вигоди (хабара) працівниками митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни) головним управлінням внутрішньої безпеки ДФС розпочато службове розслідування. Про це повідомив перший заступник начальника головного управління внутрішньої безпеки Андрій Пащук.
«Основне завдання службового розслідування – з’ясувати причини та умови скоєння цього злочину, виявити всіх осіб, які причетні до нього, а, можливо, й до інших корупційних дій, покарати винних, у т.ч. на рівні керівництва за допущення таких ганебних фактів», - зазначив Андрій Пащук.
За його словами, працівника митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни), якого було затримано під час отримання хабара, буде відсторонено від роботи. Крім того, ймовірно, на час проведення службового розслідування від роботи також буде відсторонено й керівника затриманого за злочин працівника.
Посадовець також зазначив, що сьогодні співробітники головного управління внутрішньої безпеки значну увагу приділяють, у першу чергу, попередженню корупційних дій серед працівників митниць. Так, з початку року за матеріалами ВБ ДФС порушено 108 кримінальних справ за фактами корупційних дій з боку службових осіб митних підрозділів ДФС. Загалом, з усіх корупційних злочинів, виявлених правоохоронними органами в ДФС, 90% - виявляються працівниками внутрішньої безпеки ДФС.
Як раніше заявив Голова ДФС Роман Насіров під час презентації пілотного проекту з використання індивідуальних портативних відеокамер у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль-аеропорт», ДФС значно посилено співробітництво з іншими правоохоронними органами у напрямі виявлення протиправних дій з боку працівників фіскальної служби та звільнення всіх причетних до корупційних дій.
Нагадаємо, 21 липня працівника митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни) було затримано під час отримання хабара. Розслідування проводиться військовою прокуратурою спільно з СБУ.

Викрито фінансові махінації з бюджетними коштами столичного товариства на 42,4 млн. гривень

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у м.Києві викрито факти фінансових махінацій з бюджетними коштами.
Як з’ясувалося, одне зі столичних товариств з обмеженою відповідальністю отримало від державної установи кошти за надання послуг із супроводження програмного забезпечення. В подальшому кошти були перераховані на рахунки транзитних підприємств за нібито виконані субпідрядні роботи.
Загальна сума можливої легалізації незаконних доходів складає 42,4 млн. гривень.
За вказаними фактами до юного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Здійснюється кримінальне провадження.

Адвокат організаторів підпільного виробництва спирту пропонував оперативнику ДФС хабар у сумі 35 тис. доларів США

Працівники податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції „Акциз-2016” та розслідування кримінальних проваджень за ч.3 ст.204 та за ч.2 ст.364 КК України припинили діяльність потужного підпільного цеху з незаконного виробництва та розливу медичного спирту, а також затримали адвоката організаторів незаконної діяльності при спробі дати хабар.
Зловмисник пропонував неправомірну вигоду в розмірі 35 тисячі доларів США слідчому податкової міліції, а після отримання відмови, намагався дати зазначену суму слідчому прокуратури за закриття кримінального провадження стосовно його клієнтів.
Встановлено, що група з трьох осіб організувала на території приватного домоволодіння у Дніпропетровській і Харківській областях роботу підпільного цеху з виробництва спирту під виглядом однієї з торгових марок. На незаконному виробництві працювали 12 найманих робітників.
Щотижневий обсяг продукції, яка випускалася становив близько 30 тисяч пляшок ємністю 100 мл., вартістю 700 тисяч гривень. Спирт збувався по всій території України. В даний час встановлено одержувачів готової продукції в Кіровограді, Києві, Дніпропетровську та Запоріжжі.
За результатами проведених обшуків виявлено та вилучено 17,5 тис. літрів спирту, два вантажних автомобіля і два напівпричепа. Загальна вартість вилученого становить 4,7 мільйона гривень.
При допиті свідків у кримінальному провадженні від їх адвоката оперативному працівникові ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшла пропозиція посприяти у вирішенні питання про закриття провадження за винагороду в розмірі 35 тисяч доларів США. Співробітник ДФС відмовився. Після цього адвокат заявив, що він разом з одним з обвинувачених вирішить це питання зі слідчим прокуратури.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) КК. Про спробу дачі хабара також був поінформований слідчий прокуратури. Адвокат і обвинувачений були затримані під час передачі першої частини хабара за закриття кримінального провадження. Загальна сума пропозиції посадовій особі становила 35 тисяч доларів США.
В даний час вирішується питання про оголошення адвокату і фігуранту провадження підозри. Слідчі дії тривають.

На Запоріжжі ліквідовано конвертцентр з оборотом 123 млн. грн.

Працівниками податкової міліції Запорізької області в рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.205 та ч.3 ст.212 КК України припинено діяльність конвертаційного центру.
Викрито групу осіб, які без наміру здійснення господарської діяльності надавали послуги підприємствам реального сектору економіки з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.
Схема конвертації полягала в наступному: безготівкові грошові кошти підприємств реального сектору економіки надходили на рахунки транзитно-конвертаційних суб’єктів господарювання у вигляді оплати за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), після чого конвертувались та знімались готівкою учасниками центру для передачі їх замовникам, за винятком 10-12%.
Загальний обіг проконвертованих коштів за 2014-2016 роки склав понад 123 млн. гривень, ймовірні втрати бюджету становлять понад 20 млн. гривень.
В ході проведення слідчих дій проведено 6 санкціонованих обшуків в офісах, автомобілях та за місцями проживання фігурантів центру. За результатами обшуків вилучено 143 тис. гривень готівкою, 3 печатки, комп’ютерну техніку та фінансово-господарську документацію, які свідчать про протиправну діяльність.
З метою забезпечення відшкодування завданих державі збитків розрахункові рахунки підприємств заблоковано. Слідчі дії тривають.

У м. Харкові викрито підпільні цехи по виготовленню контрафактної кави, організовані співробітником Національної поліції

Співробітниками оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області спільно з прокуратурою області викрито та припинено незаконну діяльність двох підпільних цехів з виробництва розчинної кави «Jacobs».
В ході проведення досудового слідства встановлено, що співробітник патрульної служби Національної поліції Харківської області організував виробництво підробленої розчинної кави «Jacobs» на території м. Харкова.
Реалізація підробленого товару здійснювалась через мережу Інтернет та власну роздрібну торгівельну мережу.
На даний час проводяться оперативно-слідчі дії (обшуки), за результатами яких вже вилучено понад 630 кг контрафактної кави та сировини для незаконного виробництва. Загальна вартість вилученого складає понад 500 тисяч гривень. Наразі обшуки тривають.

Відділ організації роботи
Дніпродзержинської ОДПІ
Версія для друку Написати листа
Підписка на новини
Підписатись
Призупинити підписку
RSS

Опитування

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор